27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
24 січня 2019 року класним керівником 9 класу Яровенко Тетяною Володимирівною було проведено інформаційно-пізнавальну годину для учнів старших класів "Жертви концтаборів Третього Рейху".
Учні переглянули фільм "Як жили та вмирали в"язні найвідомішого концтабору Третього рейху ", ознайомилися з десятьма шокуючими фактами про Освенцим.
Одержані відомості учні систематизували у брошурі "Аушвіц-Біркенау", яка була передана у шкільну бібліотеку для використання у виховних та інформаційних заходах.
27 січня в усьму світі згадують жертв Голокосту. Табір смерті Аущвіц- Біркенау є одним з його символів. Саме Аушвіц став місцем найбільшого масового знищення людей за всю історію людства. За різними даними це від 1 до 4 мільйонів осіб.
Концтабір Аушвіц був створений за наказом Рейхсфюрера СС Г. Гіммлера від 20 травня 1940. Основними таборами були:
- Аушвіц І, перший табір, що служив адміністративним центром для всього комплексу. У ньому загинуло понад 70 000 полонених, в основному поляки та радянські військовополонені.
- Аушвіц ІІ (Біркенау), табір винищення. Став місцем знищення близько 1 млн. євреїв, 75 000 поляків та 19 000 циган.
- Аушвіц ІІІ (Моновіц), робочий табір (нім. Arbeitslager). Полонені використовувались як робоча сила на фабриці по виробництву фарби Buna-Werke концерну I.G. Farben.
1.Цей табір був місцем найбільшого масового знищення людей
2. Тут випробовувалися найновіші засоби масового знищення людей
3.Важка праця в'язнів була безглуздою.
4.У таборі перебувало багато політичних в'язнів
5.Новонароджених дітей одразу вбивали
6.У таборі існував свій Рух Опору, тощо.
В'язні-українці
Загалом заручниками концтабору стало понад 14,5 тисяч вихідців із території України. Українці у таборі протестували проти поділу їх не за національною ознакою, а за громадянством (громадяни СРСР, Польщі, Чехословаччини та інш.). Багато з них загинуло від голоду, епідемій, виснажливої праці або були страчені.
Значну частину в'язнів-українців складали члени Організації Українських Націоналістів під керівництвом Степана Бандери.
20 липня 1942 з Краківської в'язниці Монтелюпіх до Аушвіцу перевезли 24 членів ОУН, це були: Василь Бандера, Володимир Дейчаківський, Леонтій Дяків, отець Микола Доманський, Теодор Галема, Михайло Гудима, Дмитро Яців, Григорій Яворів, Микола Коваль, Омелян Коваль, Степан Ленкавський, Євген Лозинський, Володимир Мартинець, Петро Мірчук, Андрій Пасічник, Василь Пасічняк, Роман Полутранка, Василь Приймак, Олекса Пилипенко, Богдан Рибчук, Юліан Савицький, Михайло Семчишин, Олекса Вінтоняк, Борис Вітошинський.
8 серпня 1942 була привезена наступна група в кількості 24 в'язнів, серед яких Микола Климишин, Данило Чайковський та Лев Ребет.
У жовтні 1942 ще 122 члени ОУН поповнили концтабір, в тому числі такі провідні діячі як Зиновій Матла, Петро Башук, Володимир Лобай та Семен Левицький.
Багато українських націоналістів загинули в таборі. Зокрема, Василь та Олександр Бандери були вбиті польськими в'язнями-капо. Померли також Роман Андріїшин, Леонтій Дяків, Теодор Галема, Степан Карабин, Микола Коваль, Андрій Пасічник, Роман Полутранка, Олекса Пилипенко, Юліан Савицький, Михайло Семчишин, Юрій Маршицький, Мирослав Тацій, Никифор Тацій, Григорій Ровенчук, Євстахій Рудакевич, Дмитро Яців та Гриць Яворів.