Наше століття насичене новинками технічного прогресу. Смартфони, планшети, електронні книжки – цими досягненнями варто гордитись, однак, вони витісняють ті важливі речі, яких нас вчили ще з дитинства. Ми забуваємо про обережність – “кидаємо” багато інформації в соцмережі; втрачаємо моральні цінності – людину обирають за обгорткою, навіть коли всередині усе прогнило; суспільство деградує – ми, радше, у вільний час пограємо ігри чи “зависнемо” в інтернеті, аніж візмемо стару добру книгу в руки, запах якої раніше був таким рідним. Ми не слідкуємо за лексикою, робимо помилки у словах, мислимо примітивно. А все лише тому, що ми забули одну істину: ти живеш, поки читаєш, а далі ти існуєш, вихвалючись новішою моделлю телефона чи модною зачіскою. Чи не здається вам, що наші люди як ксерокопії – без власних думок, особистого життя, таємниць, інтриги, розуму?..
1. Раніше книжки на полицях розставляли корінцем до стіни.
2. Люди проводять близько 14 годин на тиждень за переглядом телевізора, напротивагу читають вони лише 6,5 годин.
3. В Єльському університеті встановили: якщо ти до десяти років не навчишся впевнено читати, так воно і буде.
4. Письменник витрачає на написання свого роману приблизно 500 годин. Цікаво, за скільки таку книгу прочитає читач?..
5. За статистикою близько 70% клієнтів книгарень – жінки.
6. “Дон Кіхот”, “Подорож пілігрима”, “Тюремна сповідь” Оскара Уайльда та “Государь” Н.Макіавеллі написані завдяки “тюремній” музі.
7. Через “популярну” неграмотність у теперішньому суспільстві компанії щорічно втрачають 20 млрд доларів.
8. Читання розвиває не лише мозок, але й доброту.
9. За дослідженнями, більшості читачів книга цікава лише до 18-ої сторінки.
10. Книжковий черв’як насправді не черв’як, а мікроскопічні комахи, які полюбляють “жувати” корінці книжок.
СПИСКИ РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ЧИТАННЯ
5 клас
Легенди:
«Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».
Народні перекази:
«Прийом у запорожців», «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель».
Літературні казки:
Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис»,
Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»,
Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»,
Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».
Загадки:
Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».
Літописні оповіді:
«Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав уладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».
Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).
Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі».
Світ природи:
Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»,
Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. «В бур’янах»,
Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»,
Євген ГУЦАЛО. «Лось»,
Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»,
Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»,
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець».
6 клас
Календарно-обрядові пісні:
«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».
Пісні літературного походження:
«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,
«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,
Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».
Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».
Я і світ:
Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,
Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,
Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,
Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,
Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»
Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/
Пригоди і романтика:
Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,
Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,
Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».
Гумористичні твори:
Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,
Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,
Павло ГЛАЗОВИЙ.«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».
7 клас
Суспільно-побутові пісні:
«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Коломийки: «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».
Про минулі часи:
Іван ФРАНКО. «Захар Беркут»,
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», Тополя», «Як умру, то поховайте…»,
Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…»,
Андрій Чайковський. «За сестрою»,
Григір ТЮТЮННИК. «Климко».
«Ти знаєш, що ти — людина»:
Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб»,
Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)»,
Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»,
Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,
Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»,
Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений».
«Ми — українці»:
Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»),
Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість»,
Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»,
Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю»
8 клас
Українські історичні пісні:
«Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить».
Усна народна творчість:
Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю».
Українські народні думи:
«Маруся Богуславка»,
Світ української поезії:
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»,
Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»,
Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»,
Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»,
Василь ГОЛОБОРОДЬКО. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова».
Національна драма:
Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Сто тисяч»,
Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»,
Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»,
Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути».
Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»,
Юрій Винничук. «Місце для дракона».
Український гумор:
Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
9 клас
Родинно-побутові пісні:
«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько».
Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить».
Давня література:
Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. «Слово о полку Ігоревім».
Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:
Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».
Нова українська література:
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»,
Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся».
Література українського романтизму:
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. «Пан та Собака»,
Євген ГРЕБІНКА. «Ведмежий суд». «Човен»,
Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба»,
Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…»
Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»,
Марко ВОВЧОК. «Інститутка»,
Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Не зaхвати солодкого зомління…»,
Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. «Кайдашева сім’я».
ТВОРИ ОЛЕКСАНДРИ БУРБЕЛО
Український Парнас
Україно, вишнева лебідко!
В білім цвіті пливеш сяйвом трав.
Ми питаємо, ненечко, звідки
І куди, і хто путь твій пізнав?
Ще в далекому середньовіччі
В Синьоводськім палала бою.
Там, де Буг і Дніпро, в межиріччі
Ти відстояла волю свою.
Відсіч грізну грабіжникам лютим
Дав той бій, і притихла Орда.
Всій Європі повік не забути,
Як її оминула біда!
Наші пращури – скіфи, трипільці,
Що жили тут, на щедрій землі,
Були воїни, вправні умільці
На твоїм, Україно, крилі.
Тож таким і козацтво постало
У великих і славних боях.
Плата кров’ю святою – немало!
Нею землю полито в полях,
У лісах, у квітучих дібровах
За нащадків, а цебто за нас!
Україно моя чорноброва,
Поетичного серця Парнас!
Все тобі, кожна думка і слово,
Щоб у веснах ти вічно цвіла
У вишневих квітучих обновах
В кожнім місті, в садочках села!